- умовляння
- (вмовля́ння), -я, с.Дія за знач. умовляти (вмовля́ти).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
умовляння
Смотреть что такое "умовляння" в других словарях:
умовляння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
перевазія — умовляння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
персвазія — умовляння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
намова — и, ж. 1) Підбурювання, підмовляння до яких небудь учинків, дій і т. ін. 2) перев. мн. Те саме, що наклеп. 3) перев. мн. Те саме, що умовляння. 4) розм. Домовленість, умова про що небудь … Український тлумачний словник
піддаватися — аю/ся, ає/шся, недок., підда/тися, а/мся, аси/ся, док. 1) кому, чому і без додатка. Зазнавати змін у якості, стані і т. ін. під дією, впливом кого , чого небудь. || Змінювати попереднє положення, відступаючи під натиском, дією чого небудь. ||… … Український тлумачний словник
улесливий — (вле/сливий), а, е. 1) Схильний лестити. 2) Який містить лестощі, обіцянки, умовляння. || Нещиро шанобливий … Український тлумачний словник
умова — и, ж. 1) Взаємна усна чи письмова домовленість про що небудь; угода, договір. 2) Вимога, пропозиція, що висуваються однією зі сторін, які домовляються про що небудь, а також при укладанні угоди, договору. 3) перев. мн. Взаємні зобов язання сторін … Український тлумачний словник
персвазія — Персвазія: переконання, умовляння [25] … Толковый украинский словарь
наполегливий — 1) (який невідступно добивається своєї мети, її здійснення), настійливий, настирливий, настирний, завзятий, заповзятий, заповзятливий, напористий, невідступний, у[в]пертий; вольовий (який виявляє тверду волю, характер); невтомний, непогамовний… … Словник синонімів української мови
