умовляння

умовляння
(вмовля́ння), -я, с.
Дія за знач. умовляти (вмовля́ти).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "умовляння" в других словарях:

  • умовляння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • перевазія — умовляння …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • персвазія — умовляння …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • намова — и, ж. 1) Підбурювання, підмовляння до яких небудь учинків, дій і т. ін. 2) перев. мн. Те саме, що наклеп. 3) перев. мн. Те саме, що умовляння. 4) розм. Домовленість, умова про що небудь …   Український тлумачний словник

  • піддаватися — аю/ся, ає/шся, недок., підда/тися, а/мся, аси/ся, док. 1) кому, чому і без додатка. Зазнавати змін у якості, стані і т. ін. під дією, впливом кого , чого небудь. || Змінювати попереднє положення, відступаючи під натиском, дією чого небудь. ||… …   Український тлумачний словник

  • улесливий — (вле/сливий), а, е. 1) Схильний лестити. 2) Який містить лестощі, обіцянки, умовляння. || Нещиро шанобливий …   Український тлумачний словник

  • умова — и, ж. 1) Взаємна усна чи письмова домовленість про що небудь; угода, договір. 2) Вимога, пропозиція, що висуваються однією зі сторін, які домовляються про що небудь, а також при укладанні угоди, договору. 3) перев. мн. Взаємні зобов язання сторін …   Український тлумачний словник

  • персвазія — Персвазія: переконання, умовляння [25] …   Толковый украинский словарь

  • наполегливий — 1) (який невідступно добивається своєї мети, її здійснення), настійливий, настирливий, настирний, завзятий, заповзятий, заповзятливий, напористий, невідступний, у[в]пертий; вольовий (який виявляє тверду волю, характер); невтомний, непогамовний… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»